Проголошення Незалежності української держави стало поштовхом до розвитку самих різних суспільних процесів - як позитивних, так і негативних. Проте в історії немає однозначних явищ: навіть те, що на перший погляд здається негативним, у часовій перспективі може спричинити і певні позитивні наслідки, тоді як очевидний миттєвий позитив з роками нерідко приносить досить неприємні результати. Це справедливо і по відношенню до такого соціального феномену як снобізм.
В цілому, снобізм вважається виразно негативним проявом людського характеру. Однак, у випадку українських реалій, він має, на мій погляд, досить істотний суспільно корисний елемент.
Історично, англійським словом snobbery характеризували поведінку представників буржуазії, які, розбагатівши, намагалися наслідувати манерам вищого світу з тим, щоб увійти в нього. Вони копіювали поведінку та звичаї аристократії лише зовні, не маючи власного витонченого смаку. Так, сноби прагнули купувати дорогі й вишукані речі, які були в моді чи в пошані у представників еліти, - купувати тільки для того, щоб самим бути схожими на аристократів. Також сноби наслідували культурним традиціям і переймали переваги інтелігентних джентльменів у мистецтві - ходили на вистави, які користувалися пошаною в знатних панів, відвідували картинні галереї, читали модних майстрів словесності, загалом робили все, щоб їх ніяк не можна було відрізнити від справжніх аристократів. Можна сказати, що сноб - це людина, що створює собі імідж шляхетної, але насправді не є такою.
В Україні з початку 90-х років снобізм досяг небувалого розмаху. Після довгих десятиліть соціалістичної зрівнялівки, люди, нарешті, дорвалися до можливості відзначитися і виділитися. Новоукраїнські сноби, швидкоруч сколотивши капітали, стали витрачати чималі суми на власний імідж, - спочатку на мобільні телефони, одяг і автомобілі, а потім і на предмети мистецтва, книги, антикваріат, на вишукані і благородні розваги - бали, театри, освітні програми для своїх дітей тощо. У результаті, нехай і штучно, в українському суспільстві стали відроджуватися деякі культурні цінності, втрачені в результаті багаторічного радянського правління.
Радянський союз планомірно і цілеспрямовано знищував аристократію, і до кінця ХХ століття в Україні залишилися в основному робітники і технічна інтелігенція. З розпадом Союзу Україна отримала шанс відновити майже втрачений клас аристократії. І той самий горезвісний снобізм, над яким так потішаються англійські та американські джентльмени, почав відігравати в нашій країні дуже позитивну роль.
Ставши причиною меценатства, культурного спонсорства і навіть інтересу до релігії, український снобізм допомагає відродити вітчизняну духовність, що в довгостроковій перспективі приведе до відновлення класу інтелігентної аристократії і вивищить українське суспільство. Адже без культурних і моральних орієнтирів, які традиційно задаються елітою, ніяка країна не протримається довго, але буде розірвана і поглинена варварами.
Тож якщо Україну не врятували політики, нехай її врятують сноби.
Выбор учебного заведения – задача не менее ответственная, чем выбор самой профессии. Но не менее важно выбрать факультет и определиться с будущей специальностью, которая соответствует всем чаяниям и требованиям абитуриента.
Все интервью