Настоятель УГКЦ в Одесі: «Перед святкуванням Дня дурня задумайтесь, чи хочете ви, аби ваша дитина хворіла»

---

Нещодавно відбулася інтронізація нового Владики УГКЦ Святослава. Настоятель храму Святого Апостола Андрія Первозванного, що на вул. Гімназичній, 22/24 в Одесі, Ігор Тарас розповів «Репортеру» про свої очікування від нового патріарха, пояснив, чому не можна святкувати Гуморину, кому служить Московський патріархат і чому місцева влада не дозволяє УГКЦ будувати храм в Одесі.

Отче, скажіть будь ласка, чого ви очікуєте від нового Владики?

Сподівання на нового патріарха є дуже великі, тому що він молода, фізично здорова, інтелектуально сильна людина. Те, що не міг робити Любомир Гузар, робитиме він. Необхідно реально оцінювати стан нашої церкви, бачити все, що є добре і що треба змінювати. Любомир Гузар через свої фізичні вади, а вада зору – це дуже велика фізична вада, не міг всього бачити і знати. А новий кардинал, оскільки дуже молодий, добре знає про українську церкву, у тому числі з-за кордону, бо був два роки єпископом в Аргентині. Українська греко-католицька церква налічує тільки 5 мільйонів вірян в Україні і ще півтора мільйона закордоном, і їм треба служити. Я думаю, він буде дуже хорошим єпископом для всіх, бо навіть є така інформація від синоду, що він дуже сильно об’єднав навколо себе всіх єпископів. Їх було 40 і в них теж був в кожного свій погляд, а цей кандидат дуже об’єднав. Ті, хто були на синоді, розповідали мені, що дуже сильно діяв Дух Святий, бо це був кандидат, якого ніхто не очікував, він був менш прогнозований, ніж інші. Це сильна особистість в значенні інтелектуальному, адміністративному, він уособлює те, чого не вистачає нашій церкві - порядку. Є певна дисципліна, але її треба більше.

УГКЦ є найменш скандальна церква в Україні. Ті, хто служать в цій церкві вирізняються виключною витриманістю і дисципліною. Неможливо уявити ситуацію, коли б священики УГКЦ їздили на дорогих авто чи вели світський спосіб життя...

Я скажу про тих єпископів, яких я знаю. Вони живуть церквою. Вони не мають часу думати про себе. В нас, аби стати єпископом, не вистачить тільки обрання синодом і пропозиції патріарха, це має також бути рішення Ватикану. Рим підтверджує тих кандидатів, які є гідні. Є дуже непроста процедура, до того ж, є дисципліна, тобто, випадкові люди не стають єпископами. Це люди, які мають дуже хорошу репутацію, високу освіту, наукові ступені. Вони знаються із світом, бо греко-католицька церква – це є вселенська церква і ми дуже міцно пов’язані з діаспорою. Наприклад, сьогоднішній наш патріарх вільно володіє чотирма європейськими мовами окрім української, російської і польської. Ця людина повинна бути настільки широко розвинута, щоб вона могла працювати з усім світом. Навіть представники і Московського і Київського Патріархату – це більш літні люди.

Як ви ставитеся до конфліктів між Московскьим та Київським патріархатами та до заяв про те, що патріарх Філарет горітиме в пеклі, а також коли всі, хто вважаються «розкольниками», піддаються анафемі?

Ці анафеми і прокляття, знаєте, вони сьогодні є середньовіччям. Бог нікого не проклинає. Це дуже примітивно, хто має право проклинати? Кому Бог дав право проклинати, нехай мені хтось скаже з їх представників, що вони від Бога отримали право проклинати інших людей. Я Московського патріархату не розумію, вони самі постійно створюють прецеденти, для того, щоб про них погано говорили. Я не розумію, чи вони живуть по Євангеліє чи вони живуть по «понятіях» своїх... Зараз в нашій церкві є мощі Святого Миколая, є така ласка молитися при мощах. Запрошуємо людей, щоб приходили. Як сказав отець Василь Пантелюк із Донецьку, ці мощі є не просто так в Одесі. Вони є для того, щоб захистити Одесу і одеситів від землетрусу, від різних морських бурь, хвиль. Знаєте, шкода що є церкви які замість благословення - проклинають, бо вони тим самим заперечують свою віру в Ісуса Христа. Для них Христос – є ніхто, вони самі собі боги. Були такі фарисеї, які вважали, що богами є вони. Ті, хто сьогодні проклинають, залякують і моляться, щоб люди хворіли, моляться до диявола. Ісус ніколи не посилає хвороб людям, а якщо ти служиш злому, то скажи людям: «Я слуга диявола». Христос каже: «Пізнайте правду і правда вас зробить вільними», тому завжди шукайте правду і Бог вам допоможе у цьому.

Минулого року вам не дозволили розпочати будівництво храму в Прохорівському сквері, пояснюючи це тим, що УГКЦ не так широко представлена в Одесі і не можна цього дозволяти. Але місця для вірян не достатньо і під час служби в храмі на Гімназичній ми спостерігаємо, як люди слухають службу Божу на вулиці. Чи вирішилося це питання?

Зараз ми написали листа до мера з проханням прийняти нас із єпископом. Звичайно, мер, який отримує нагороди від митрополита Агафангела, з нами не хоче говорити - цей лист вже два тижні є там і ніхто нам не дає відповіді. Ми хочемо зустрітися з мером. Вони сказали, що нам треба пройти суспільні слухання, де буде розглянуто «доцільність» побудови церкви, але Московський патріархат не проходить суспільних слухань, так само як і інші конфесії, і їм дають храми. Суспільні слухання можуть бути дуже суб’єктивними. Можна так зробити, що їх ніхто в Одесі ніколи не пройде. На цьому все зупинилося, ми маємо пакет документів і далі не можемо просунутись.

Як Ви вважаєте, чому це питання не вирішується?

Хто створив Київський і Московський патріархат - греко-католики. Подивіться, майже 80 відсотків священників Московського і Київського патріархату - всі з Західної України, а до війни не було жодного з цих патріархатів на Західній Україні, тобто вони є генетично з родин греко-католицьких і вони бояться, що багато священників попереходить, тобто люди повернуться до своєї церкви, з якої вони вийшли.

Що, на вашу думку, необхідно сьогодні, щоб створити в Україні єдину Помісну Православну Церкву?

Віра в Ісуса Христа. Не бажання бути начальником, а віра. Всі вірили в Ісуса Христа як свого спасителя, а дехто робить церкву державною, політичною, таким собі світським закладом. Якби всі вірили в Ісуса як в свого спасителя, у нас не було б різних церков. Де є віра, там нема поділу. Поділ полягає в тому, що кожен хоче бути патріархом. Якщо люди будуть вірити в Бога через прокльони, вони вже заперечують те, що вони є послідовниками Ісуса Христа. Вони є організація, яка використовує християнські ритуали, але чи вона дійсно своїм способом життя відображає Ісуса Христа? Найбільша проблема - кожен хоче бути начальником.

Минулого року ви закликали не святкувати День дурня. Цього року також це свято відбувається в Великий Піст. Чи прислухаються віряни до ваших закликів?

Я хочу сказати кожному: після першого квітня треба далі жити. Ми представляємо злого духа, а в цей час ми приносимо культ сатані, коли ми зневажаємо піст. Говорять, що в Новій Зеландії після гей-параду їх залляло. Коли людина робить гріх чи зло, вона завжди буде за це терпіти і кожен, хто буде на цих парадах гуляти в піст, рано чи пізно, він чи його діти будуть терпіти. Чи я хочу, щоб моя дитина хворіла? - кожен має поставити собі таке запитання. І вирішити, святкувати йому День дурня, чи ні.